Штучний інтелект, авторське право та майбутнє творчості: чи варто платити за натхнення?
Останнім часом тема використання творів, захищених авторським правом, для навчання моделей штучного інтелекту стала предметом запеклих суперечок. Рішення суду в справі Anthropic, що передбачає виплати авторам і видавцям, стало першим реальним кроком у цьому напрямку, але далеко не вирішує фундаментальні питання. І хоча сума в 1,5 мільярда доларів виглядає переконливо, вона, на мій погляд, лише підкреслює масштаб проблеми і складність пошуку справедливого рішення.
Як автор і людина, яка глибоко цінує творчість, я уважно стежу за розвитком подій. Спочатку новина про потенційну компенсацію за використання моїх книг для навчання ШІ викликала у мене неоднозначні почуття. З одного боку, це, безумовно, приємне доповнення до доходів. З іншого — я розумію, що мова йде про щось набагато більше, ніж просто фінансова вигода. Йдеться про справедливість, про визнання цінності інтелектуальної праці та про майбутнє творчості в епоху штучного інтелекту.
Навіщо платити авторам?
Аргументи на користь компенсації авторам здаються мені очевидними. Книги-це не просто набір слів на папері. Це результат копіткої праці, натхнення, досліджень і досвіду. Вони містять в собі знання, ідеї, історії, емоції, які формують наше розуміння світу. Використання цих знань для навчання штучного інтелекту – це, по суті, експлуатація інтелектуальної власності.
Уявіть собі художника, який створив шедевр. Він вклав у нього всю свою душу, свій талант, свої знання. Чи було б справедливо, якби хтось використовував цей шедевр для комерційних цілей,не виплачуючи автору ні копійки? Звичайно, ні. Те ж саме стосується і книг.
Проблема «добросовісного використання»
Однак, як ми бачимо, компанії, що розробляють штучний інтелект, активно використовують доктрину «добросовісного використання», щоб уникнути виплати компенсації авторам. Вони стверджують, що використання книг для навчання моделей штучного інтелекту є «трансформативним», тобто створює щось нове та інноваційне, що не конкурує з оригінальним продуктом.
На мою думку, це суперечливий аргумент. Використання книг для навчання моделей штучного інтелекту, безумовно, є інноваційним. Але це не означає, що він не конкурує з оригінальним продуктом. Адже моделі штучного інтелекту здатні генерувати Тексти, які за якістю не поступаються текстам, написаним людиною. І, отже, вони можуть замінити книги на ринку.
Крім того, я вважаю, що доктрина «добросовісного використання» була розроблена для зовсім інших цілей. Вона повинна застосовуватися до ситуацій, коли використання твору захищених авторським правом здійснюється в некомерційних цілях, наприклад, в освітніх або наукових цілях. Використання книг для навчання моделей штучного інтелекту, які використовуються для комерційних цілей, не можна вважати добросовісним використанням.
Національна безпека та захоплення бізнесу: виправдання, позбавлені сенсу
Особливо обурює аргумент про національну безпеку, який активно просувається деякими політиками і керівниками компаній. Вони стверджують, що для перемоги в гонці штучного інтелекту з Китаєм необхідно використовувати книги без виплати компенсації авторам.
Я вважаю, що це помилковий вибір. Національна безпека, безумовно, важлива. Але вона не може бути використана як виправдання для порушення прав інтелектуальної власності. Більше того, використання книг для навчання моделей штучного інтелекту не є єдиним способом досягнення досконалості в цій галузі.
Також абсурдно пропозицію про захоплення бізнесу під час війни для виправдання несанкціонованого використання книг. Це не тільки порушення закону, а й підрив основ демократичного суспільства.
Альтернативні рішення: КОЛЕКТИВНЕ ліцензування та справедлива оплата
Я вважаю, що вихід з цієї ситуації є. Необхідно розробити альтернативні рішення, які дозволять компаніям, що розробляють штучний інтелект, використовувати книги для навчання моделей, але при цьому забезпечувати справедливу оплату авторам.
Одним з можливих рішень є впровадження системи колективного ліцензування. У цьому випадку автори передають свої права на використання своїх творів у колективне управління, яке укладає ліцензійні угоди з компаніями, що розробляють штучний інтелект.
Іншим можливим рішенням є розробка системи, яка дозволяє автоматично відстежувати використання книг для навчання моделей штучного інтелекту і виплачувати авторам компенсацію в залежності від обсягу використаних даних.
Мій особистий досвід: баланс між натхненням і справедливістю
Як автор, я завжди був прихильником відкритого обміну знаннями та ідеями. Я вірю, що натхнення може надходити з різних джерел, і що творчість процвітає в атмосфері співпраці та взаєморозуміння.
Однак, я також вважаю, що автори мають право на справедливу оплату своєї праці. І що використання їхніх творів для комерційних цілей без їхньої згоди є порушенням їхніх прав.
Я радий, що ситуація з використанням книг для навчання моделей штучного інтелекту привернула увагу громадськості. Я сподіваюся, що це призведе до розробки справедливих і стійких рішень, які дозволять як компаніям, що розробляють штучний інтелект, як авторам, процвітати в епоху цифрових технологій.
Майбутнє творчості: адаптація та інновації
Епоха штучного інтелекту ставить перед творчими людьми нові виклики. Необхідно адаптуватися до мінливих умов і шукати нові способи створення і поширення своїх творів.
Я думаю, що майбутнє творчості пов’язане з інноваціями. Необхідно шукати нові способи використання технологій для створення більш захоплюючих та інтерактивних творів.
Наприклад, можна використовувати штучний інтелект для створення нових форм розповіді, які дозволяють читачам брати активну участь у процесі читання. Або можна використовувати віртуальну реальність для створення імерсивних літературних дослідів.
Я переконаний, що творчість завжди буде актуальною. І що штучний інтелект може стати потужним інструментом для розширення творчих можливостей. Але тільки за умови, що ми знайдемо спосіб забезпечити справедливу оплату авторам і захистити їх права інтелектуальної власності.
Висновок: необхідність діалогу та співпраці
Ситуація з використанням книг для навчання моделей штучного інтелекту вимагає діалогу та співпраці між усіма зацікавленими сторонами. Необхідно знайти компроміс, який дозволить як компаніям, що розробляють штучний інтелект, як авторам, процвітати в епоху цифрових технологій.
Я сподіваюся, що вирішення цього питання стане стимулом для подальшого розвитку творчості та інновацій. І що воно допоможе створити більш справедливе і стійке майбутнє для всіх.
Я вірю, що майбутнє творчості — це не боротьба між людиною і машиною, а співпраця між ними. І що разом ми зможемо створити щось дійсно дивовижне.
